Меню Закрити

останній дзвоник, – УРА?!

13245389_10154765161215931_3609356132661282509_nДивлячись на цю картинку і багато подібних, що постійно виринають у моїй стрічці ФБ в день останнього дзвонику в мене питання: а працівники освіти не хочуть посипати голову попелом? Велика частина багатомільйонна армія батьків і дітей радіє з того, що завтра чи то в понеділок не треба йти в школу…
тепер питання до нас, батьків: що у нас в голові, коли ми віддаємо своїх дітей на 9 місяців щороку (і так 11 раз) і потім радіємо і відкорковуємо шампанське коли цих 9-ть місяців закінчуються?..

Останнім часом я дотичний до сфери неформальної освіти. Багато років поспіль проводжу табори і приймаю участь у таборах інших компаній, організацій, церков… ми б ридали дням і ночами (були б звільнені, позбавилися б клієнтів, залишились без грантів, застрелились) якби після нашого освітнього проекту чи то табору батьки і діти/підлітки раділи, що все закінчилось і треба додому…
так, часто команда радіє, що всі роз’їхались… але це радість від втоми… і вона проходить швидко, адже вже після першої вечері по закінченню проекту ми плануємо новий, аналізуємо і так далі…

щось в нашій системі освіти не так…
щось з нами як батьками не так…

що робити?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *