Ти красивий?! Ти розумний?!

02.08.2017 о 22:09 | Теґи: , | Категорія: Виховання дітей

Працюючи з підлітками я постійно намагаюсь переконати їх в тому, що вони красиві і розумні. Більшість на запитання чи ти розумний або мовчить або випендрюється. Сказати «ні» не хочу, але без насмішок, серйозно сказати «так» не можу. В результаті маємо дорослих яких клинить: я нічого не вмію або ж я все вмію і все знаю (звісно не лише звідси ростуть корені невірної самооцінки та неадекватного сприйняття себе). Можна звинувачувати школу: вчителі не хвалять і так далі; можна суспільство, бо в нас чомусь вважається нечемно сказати: «я вмію; я знаю; я розумний; я красивий». Корінь цього явища у вихованні. Мені постійно задають питання: а я не перехвалю? Або ж стверджують: «хвалити треба в міру». Я зазвичай відповідаю так: у світі стільки злих і не адекватних (в більшості поранених) людей, що розповісти вашим дітям, про те, що вони лайно – є кому. А от те, чого їм не вистачає, це адекватної і предметної похвали. Не просто засипати їх безмістовним: «ти молодець», натомість помічати те, що в дітей виходить і говорити про це. Один з тестів, який багато батьків провалюють: це назвати 5 сильних сторін своєї дитини. Не абстрактно: він в мене добрий (а потім скаржитись, що він б’є братика), а конкретних сильних рис характеру (сторін особистості) і навести приклади. Зате коли просиш назвати негативні… розливаються ріки слів і характеристик… так не виховати здорову особистість, що розуміє себе і є адекватною в розумінні своїх сильних і слабких сторін. Більше того, від таких словесних ріках постійного негативізму і страхах перехвалити не народяться ті, хто помічатимуть добре у нас батьках та у оточуючих. Мені видається, що невірна самооцінка формується в тому числі, коли ми не прикладаємо зусиль аби помітити добре і сказати про це нашим малюкам (і навіть коли їм 23 ;). Тут же маємо і ще одну проблему, коли дитина, що не чує доброго слова від батьків все життя намагається завоювати розположення мами чи тата і не живе своїм життям, не бачить щастя а бігає за тим, що так хотілось почути в дитинстві.

Батьки, матусі і татусі: хваліть своїх дітей. Візьміть собі за правило помічати щодня 3-5 хороших вчинків, того за що ви зможете похвалити Ваших дітей. Не треба брехати, необхідно помічати!

Звісно, робіть це і не лише по відношенню до дітей, але й до усіх людей, що поряд з Вами.

1 коментар до «Ти красивий?! Ти розумний?!»

  1. […] цікаву тему, що для багатьох виявилась актуальною. За посиланням допис про важливість говорити хороше нашим дітям. Як я […]

Залишіть коментар

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!