Меню Закрити

Про смуток дітей та гру

Продовжую читати «Смуток дитини» Ману Кірсе. І хочу поділитись цитатою, що пояснює роль гри у дітей для вираження смутку, який переживаємо через втрату когось. Часом нам може здаватись не нормальною реакція дитини та її ігри, про те це їх форма вираження почуттів і це добре, коли діти граються у наприклад похорон. Ще раз, мова йде про дітей, які переживають смуток через трату і вся книга про це. В цілому про гру написано дуже добре і гра як інструмент самоусвідомлення в житті дитини стосується не лише смутку. Отже, цитата:

Якщо ми ведемо мову про вияв почуттів за допомогою дій, то не забуваймо, що головна робота дитини – гра. Забава – це найприродніше знаряддя спілкування для дітей. Бавлячись, вони можуть безпечно виражати свої почуття. Розігрують найжахливіші події й намагаються здобути над ними контроль. Бачимо, що діти бавляться у похорон. Копають у пісочниці яму, щоб переконатися, наскільки глибоко треба копати, щоб дістатись до неба, адже небо повинно бути під землею, якщо померлих закопують і потім кажуть, що вони пішли на небо. Граючись, пробують узяти ситуацію під контроль і подолати свій смуток. Це не означає, що вони не переживають через утрату. Просто намагаються впоратись з нею по-своєму. Забави дітей схожі на дискусії дорослих. Гра – це мова дітей. Дорослих іноді дивує, що діти можуть бавитись, наче нічого й не сталося. А вони йдуть гратися саме тому, що щось сталося.
Гра – це один з способів, за допомогою якого діти виражають свої переживання у власному світі. Коли малюють, одягають ляльку або бавляться у пісочниці – то показують зовні те, що відчувають у середині. Це їхня праця.

Мій канал про батьків та дітей, про виховання і стосунки в телеграмі https://t.me/parentskids

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *