Профорієнтація для підлітків

В середу ввечері відбулась особлива зустріч з батьками учасників тренінгу “Профорієнтація для підлітків” від Фонд Сприяння Лідерству “Стандарт”
“Вибір професії – справа підлітка”, – ось основна ідея на якій ми стоїмо і яку пропагуємо. Батьки відіграють важливу роль в цьому процесі. Але вони мають допомогти, підтримати і дати можливість своїй дитині обрати свій шлях.
Говорили ми і про перепони та міфи, що існують в наших головах і заважають вірному виборі (але про це необхідно писати окремий пост).
Ну і звісно я презентував і розповідав про той посібник, з яким працювали учасники і який лишиться для їх подальшої роботи.

Це перша подібна зустріч в рамках підліткових тренінгових програм, але думаю необхідно їх планувати і проводити. У форматі такого тренінгу будуть ще особисті зустрічі з батьками і підлітками, що мають потребу і бажання.

Тренінг проводили за методикою Тамара Сухенко та Школа развития человека Humantime за що їм дякуємо, бо матеріал справді дає усвідомити краще себе та світ професій, а відповідно отримати розуміння в якому напрямку рухатись далі.

А вже завтра в нашій першій профорієнтаційній групі заключне заняття 🙂

(ВІДЕО) Як спілкуватись з дітьми?

30.04.2017 о 16:39 | Категорія: Виховання дітей

Запис великого семінару на тему виховання дітей та спілкування з ними. Буде корисно і батькам і тим, хто з дітьми працює. Семінар був у місті Києві, 27-го квітня 2017 року. проводив на запрошення однієї євангельської церкви.

(ВІДЕО) “Як спілкуватись з дитиною?” та “Я висловлювання”

18.04.2017 о 11:03 | Теґи: | Категорія: Виховання дітей

Запис лекції, яку я готував для команди реформатської євангеличної церкви “Божий завіт”. Разом ми організовуємо та проводитимемо табір “Цегла 2.0” для дітей та підлітків з 9-го по 14 липня 2017 року.
Переконаний, що матеріал буде корисним і батькам і усім хто має справу з дітьми. Це не щось, що я придумав чи винайшов, це те, що давно працює і описано в багатьох книгах. Зокрема, я то готував за матеріалами Адель Фабер і Елейн Мазліш та Ю.Гіпенрейтер .
Тема лекції “Як спілкуватись з дитиною?” та “Я висловлювання”

Оцінювання в школах

15.04.2017 о 09:52 | Теґи: | Категорія: Некатегоризовано

Звісно мусить існувати, але геть не в тій формі, яка є зараз. В початковій школі оцінки не потрібні оцінки взагалі. Не потрібні і їх замінники: “сонечки і хмарки” (чому хмарка це погано? що за формування стереотипів?:).
Оцінювання мусить бути індивідуальним: вимірюємо рівень знань, навичко дитини сьогодні, за місяць (квартал) робимо знову вимір і обговорюємо результати. в першу чергу із самою дитиною, потім з батьками, і звісно корегуємо згідно цих результатів те як і чому вчимо дитину.
Як бачите тут не йде мова про оцінки, мова йде про набуття дитиною того, ради чого вона приходить в школу. Оцінка не може і не повинна бути системою мотивації, тиску, впливу. Таке “персональне оцінювання” повинно висвітлюватись лише в трикутнику: дитина, вчитель, батьки та у внутрішній документації закладу. Мета оцінювання – допомогти дитині розвиватись, мета обговорення з дитиною і батьками – координація зусиль, донесення до дитини, що знання та навички це її відповідальність, а ми: батьки та вчителі – лише можемо допомогти.
Певно це б мало стосуватись і старшої школи.

Семінар для вчителів

14.03.2017 о 23:02 | Теґи: , | Категорія: Некатегоризовано

IMG_20170313_134207Цієї середи мав цікавий і певною мірою новий досвід. Проводив семінар для класних керівників НВК 12 у Рівному. Хвилювань було купа, бо аудиторія в хорошому сенсі вибаглива. Вони практики, вони щодня зустрічаються з тими проблемами і питаннями про які я намагався говорити. Мені “на вольних хлєбах” легше, вони ж часто заручники системи. Зрештою як і в кожної галузі є ще тема з вигоранням…
І тому я “нехіло” хвилювався 😉 Говорили про те, як спілкуватись з учнями іншими словами про побудову комунікації. В цілому, як зауважила Вікторія Юріївна: “перший блін не комом” і я згідний, бо окрім мого спіча був діалог, дехто щось записував.
Тішить, я б сказав дуже тішить те, що адміністрація школи та й самі класні керівники зацікавлені в співпраці. А головне, що напрям роботи дуже вірний: вчителі, батьки, учні та звісно громадськість в лиці Фонд Сприяння Лідерству “Стандарт”. Якщо з першими трьома категоріями все зрозуміло, бо вони безпосередні учасники процесу, то громадськість може зіграти тут важливу роль. І вчителям і батькам і учням сприйняти людину зі сторони легше, бо ж мені не має сенсу ставати на чиюсь сторону і шансів на об’єктивність більше. приміром я знаю, де можуть помилитись вчителі, але я знаю де косячать батьки та як тісно стискаються лещата під назвою “система освіти” з їх показниками та іншою дурнею. Як батько, психолог та тренер я краще то зможу донести батькам (не завжди, але шанс є). в той же час лишаючись фахівцем і батьком я ставитиму дитину та її інтереси понад усе і боротимусь за це.
Для нас у фонді ключовим є виховання молодого поклоніння і щоб це сталось необхідно працювати з трьома категоріями, що ми й намагаємось робити.
А така співпраця неодмінно дасть результат.
Дякую Viktoria Lagodiuk за довіру і відкритість, це справді честь для мене. Далі буде 😉

про психічно здорових

26.02.2017 о 16:17 | Теґи: , | Категорія: Некатегоризовано

Психологічно здорова дитина (доросла людина) буде створювати купу проблем (в школі, компанії, на роботі). чому? бо вона щаслива, а не зручна.

Ні наше супсільство, ні освіта в своїй більшості не готові до психологічно здорових людей. сумно ;(

п.с. ідея не моя, я погоджуюсь і ретранслюю. почув під час навчання на проекті підвищення кваліфікації “дитяча психотерапія”. тутка про це писав

про школу та сім’ю

минулого тидня написав у ФБ допис про співпрацю освітян та сім’ї. Дискусія виявилась гараяою і досі триває 😉 потім була участь на колегії управління освіти і от пройшло три дні, я заспокоївся і можу рефлекснути.

минулого тижня, на мене накинулись деякі люди і навіть позаочі почали говорити, що я “недалека рєдіска”
Сталось це через те, що я я сказав, що між освітянською і батьківською спільнотами не має якісної, глибокої комунікації та співпраці. те, що я назвав героями басні: рак та щука. люди образились. не захотіли почути другу частину де я молив і благав, давайте працювати, змінювати.
я дуже добре знаю, що сприймати критику складно і боляче, але це єдиний шлях до розвитку.
я потім дуже нєрвував з цього приводу і думав, мо то я дебіл… але щодня чув все нові історії про “прекрасну співпрацю” між школою та сім’єю… розмовляв з різними людьми, які скаржились та розповідали історії зі своїх шкіл.
робив я це не тому, що злий чи когось хочу принизити, посварити, а бо хочу кращого дітям. але ж… не всі готові то прийняти і почути… а ж не пєдагог за освітою і не працював в школі (да, да – були і такі аргументи в “дискусії”)
і в перше за багато років я задав собі питання: а можу ну його? хай далі бовтаються у своєму болоті і одні і і ніші. Мені ж воно особливо не заважає, я знаю як і шо кому казати і куди тиснути…
але нє, так просто не буде. тому з понеділка сідаємо за планування 🙂
БАТЬК?, які захищатимуть школи: вони до речі на вас все скидають кажучи: а шо ми можемо, це батьки пасивні. і вони праві, бо серед нас – дуже багато тих, хто переклав свою відповідальність. я знаю, що частина боїться, частина просто не знає що робити і так далі. давайте об’єднуватись, вчитись і змінювати.
ОСВІТЯН?, ви герої (не всі звісно, як і батьки), я справді схиляюсь перед вашою працею, бо сам викладаю і знаю що це. зрештою, дорогі вчителі та адміністрація шкіл. проблему пасивності батьків без вас не подолати. чому ви повинні цим займатись? бо інакше всі ваші старанням – марні і налагоджуючи співпрацю з батьками сьогодні, ви завтра полегшите свою роботу.

Ще одне ВАЖЛ?ВЕ: в цьому ніхто не винен! Просто питань до педагогів більший, бо вони мають бути фахівцями. Не винен, бо це прокляте насліддя ссср, яке нам ще долати довго. Але якщо не визнати наявність проблеми то не має сенсу щось намагатись робити (тому моя риторика дещо провокативна).

профорієнтаційні екскурсії?..

14.02.2017 о 16:18 | Теґи: | Категорія: Некатегоризовано

Профорієнтація це не екскурсії на виробництво чи в офіси різних компаній. Профорієнтація це глибоке розуміння себе (психологічних особливостей, сильних і слабих сторін, того що подобається і що не подобається) та світу в якому живемо (його тенденцій та потреб),
Вибір професії це чия відповідальність?
Правильно – ПІДЛІТКА!
Хочете допомогти? Допоможіть зрозуміти і пізнати себе, світ та здобути навички які потрібні всюди. І навіть не думайте аби робити це за іншого, навіть якщо інший Ваш син чи донька 😉

п.с. екскурсії самі по-собі не є поганими, але це лише одна (невеличка) частина процесу вибору професії.

“не хочу йти в школу” це вирок системі

04.12.2016 о 21:10 | Теґи: , , | Категорія: Некатегоризовано

816922Що ви скажете людині чи що відчуватимете до неї, якщо вона жалітиметься і казатиме: я не хочу йти на роботу, вона мені не подобається? певно порадите прикласти зусилля і змінити роботу, чи ні?

ось уже 13 тижнів поспіль, щонеділі, ми проводимо підліткову академію (перший та другий рівень) і всі ці тринадцять тижнів більшість учасників (а вони добре вчаться) не хочуть йти в школу наступного дня…

не так щось в нас з освітою… не так… не врато шукати крайніх. у нас всіх сумне минуле і тут треба не цапа-відбувайла шукати, а разом об’єднуватись і прикладати зусиль ради дітей та майбутнього. Це вимагатиму від учасників процесу шалених ресурсів та затрат часу, але інакше не вийде.
Важко усім учасникам: педагогам, батькам, дітям… але перші дві категорії вже дорослі і МУСЯТЬ прикласти зусиль (не “атработать” з понеділка по п’ятницю і не гроші здати “відчепіться”), а реально пахать і щось придумувати заради останніх, заради дітей!
Маємо почати розуміти один-одного: батьки вчителів, а вчителі батьків. Грати в гру “знайди цапа -відбувайла” небезпечно для всіх, а найбільше стражатимуть діти.

Щоразу, коли поряд бачимо недолугих колег, бити на сполох та реагувати. Не закривати очі, але намагатись достукатись до сумління, намагатись навчити, а як не вийде: гнати в шию (з педагогами простіше, батьків не виженеш…)

Якщо той, заради кого організовується захід, ним не вдоволений і йде туди в з примусу, то організаторів та виконавців заходу необхідно звільнити. Тих, хто примушує йти винуватця торжества, запитати чи в них все добре і чи вони не з’їхали з глузду, чи не так?

Час мені вливатися у нашу шкільну команду…

22.11.2016 о 15:10 | Теґи: , | Категорія: освіта

Коли отримуєш подібні відгуки (а таке відбувається постійно:), хочеться працювати ще більше і розумієш не даремність вкладених часу і зусиль.

img_9770+Зрозуміла, що час мені вливатися у нашу шкільну команду. Закінчувати ігнорувати своїх однокласників (учасник 14 р.)
+Не звинувачувати у поразці когось одного з членів команди, а розуміти, що ви одне ціле (учасник 13 р.)
+Тренінг дав можливість побачити в собі лідерські якості і показав, що кожен може бути повноцінним учасником і мати свою думку (учасник 15 р.)
+Тут цікаво вивчати те, що знадобиться у житті… ми не слухаємо нудні лекції, а вивчаємо все на практиці (учасник 11 р.)

Саме тому, запрошую підписуватись на Фонд Сприяння Лідерству “Стандарт” де ми публікуємо інфу про заходи та різні корисності.